День пам’яті та єдності

День пам’яті та єдності: у ОТЕФК відбувся захід, присвячений усім героям України, які ціною власного життя захищають нас: вшануванню пам’яті загиблих та підтримки наших воїнів.

24 лютого – особливий день у новітній історії України. Саме цього дня у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, яке назавжди змінило життя мільйонів українців. Ця дата стала символом стійкості, боротьби та незламності нашого народу.

Захід розпочався з хвилини мовчання, якою вшанували пам’ять загиблих героїв – військових, добровольців, волонтерів та мирних жителів, які віддали життя за незалежність України.

Студенти коледжу підготували тематичні виступи, особливу увагу приділили розповідям про колишніх студентів ОТЕФК, які долучилися до боротьби – як на передовій, так і в тилу, займаючись волонтерською діяльністю, а також про героїв, які віддали своє життя за наше майбутнє.

Зворушливим моментом заходу став виступ студентів із читанням патріотичних віршів, що стали символами боротьби за незалежність. Поетичні рядки студентів були сповнені болю, надією та вірою в перемогу.

Війна

Жахіття, вибухи, прильоти:

Це все оточує наразі нас.

Страшне уявлення спільноти,

Що вибух буде ще не раз.

Постійні голосні сирени,

Які ми чуємо щодня.

І набухають наші вени,

Як знак занепокоєння.

Країна наша не здається ,

І опір ми тримаємо щодня.

І доки серце наше б’ється

Боротимося до кінця.

Болдорат Юлія,

студентка другого курсу ОТЕФК

Окрім вшанування пам’яті, захід мав і практичне значення – під час нього було організовано збір допомоги для українських військових.

Цей день став ще одним нагадуванням про те, наскільки важливо пам’ятати та підтримувати тих, хто сьогодні виборює свободу для кожного з нас. Подібні заходи сприяють патріотичному вихованню молоді, формують у студентів почуття відповідальності та розуміння важливості єдності в цей складний для країни час.

***

Ти дітей вбиваєш

І наших і своїх

Невинні душі янголів втрачаєш

Та зупинись! ти тих людей

Що так безжалісно вбиваєш

Хоч краплю совісті своєї покажи

І знов сирена та лунає

І знову в бомбосховище біжу

І зрозуміла – той совісті немає

Є тільки бридкість, і все.

Коли ж то кляте стадо орків